Новий Спогади. Роман Трач. книга Збільшити для перегляду

Спогади. Роман Трач. книга

615-104

Новий товар

Літературно-художнє видання. Книга

Детальніше

90,00 грн

Характеристики

Вага, кг 0,3
Обкладинка М`яка
Сторінок 164

Інформація

Роман Трач

Спогади. Київ : Унів. вид-во Пульсари, 2021. 164 с. : іл.

ISBN  978-617-615-104-3

Т65

У книзі спогадів Роман Трач, український психолог у Сполучених Штатах, пише про своє довге життя і діяльність. Залишивши Україну в 17 років, Роман Трач працював і навчався в Німеччині, Бельгії, Франції, Канаді та США. Працював 10 років у двох коле­д­жах Державного університету штату Нью-Йорк (State Univer­sity of  New York), наступні 25 років — y коледжі «Сейнт-Джон Фишер» м. Рочестер. Роман Трач був також активним діячем української діаспори в Північній Америці, зокрема як педагог в українських суботніх «Рідних школах»; він був членом Шкільної ради США і чотири роки — членом Президії СКВУ як голова Виховної ради. Вийшовши на пенсію в 1992 р., він співпрацює з науковцями Інституту психології ім. Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України.

УДК 012Трач+821.161.2.09(477)(092

Зміст

Резюме  .............................................................................. 5

1927 р. Народився в Коломиї....................................... 6

1932 р. Дитинство в Бурштині..................................... 6

1939 р. Приходять Совєти.......................................... 16

1941 р. Приходять німці............................................. 21

1941 р. Коломийська гімназія..................................... 22

1944 р. Що робити? Їду на Захід!............................... 28

1944 р. «Юнак»-зенітник............................................ 30

1945 р. Дезертирство.................................................. 35

1945 р. Помічник кухаря в американській армії......... 38

1946 р. Університети................................................... 41

1946 р. Психологія. Філіп Лерш................................. 43

1947 р. Бельгія............................................................ 48

1950 р. Український студентський дім........................ 58

1951 р. Париж. Люся.................................................. 62

1952 р. Їду до Канади!................................................ 66

1953 р. Учитель індіанських дітей............................... 69

1954 р. Альбертський університет.............................. 72

1955 р. Саскачеван...................................................... 73

1956 р. Ілейн............................................................... 80

1957 р. Торонто. Університет. Надя.......................... 82

1958 р. Моє вінчання з Надею Дебрин....................... 84

1958 р. Викладач психології в США........................... 97

1960 р. Пізнаємо наш новий «рідний край!»............ 103

1964 р. Олд Сейбрук    106

1965 р. Піттсбурґ...................................................... 108

1967 р. Рочестер і «Сейнт-Джон Фишер» коледж..... 110

1967 р. Українська діаспора в США і Канаді........... 119

1968 р. Українські суботні школи в США................ 125

1969 р. Їду в Україну як турист................................. 130

1969 р. Зустріч з КДБ................................................ 135

1971 р. Докторат. Коломия...................................... 139

1991 р. УКРАЇНА ВОСКРЕСЛА!............................. 144

1994 р. Журнал «Генеза» ......................................... 147

1996 р. «Євшан-зілля»............................................... 147

1997 р. Київ. Інститут психології............................. 148

2001 р. Антологія «Гуманістична психологія»......... 149

2005 р. «Гуманістична психологія», том 2................ 150

2008 р. Філіп Лерш. «Пролегомени»......................... 150

2014 р. Філіп Лерш. «Структура особи».................. 150

2019 р. «Людинознавча психологія»......................... 151

Закінчення        162

 


РЕЗЮМЕ

Я походжу з Галичини — тієї частини України, що в 1927 р., коли я народився, була під польською окупацією аж до 1939 р. Згодом я два роки жив під Совєтами, потім чотири роки під німецькою окупацією. В 1944 р. Совєти знову прийшли до нас, проте я вже виїхав на Захід.

Під кінець 1945 р. я почав студіювати психологію в Мюнхені в професора Філіпа Лерша. Продовжував студії в Бельгії. Емігрував до Канади 1952 р. Працював там учителем індіанських дітей у Північно-Західній території. Пізніше працював соціальним працівником у провінції Саскачеван і психологом у психіатричному відділенні загальної лікарні м. Реджайна. Став громадянином Канади.

1958 р. у Канаді одружився з Надею Дебрин і того самого року ми переїхали до США, де я отримав працю викладача психології, а Надя — учительки іноземних мов. Працював профе­сором психології в системі Нью-Йоркського державного універ­ситету в коледжах «Джеймстоун» і «Освіґо». Надя і я отримали громадянство США. Двадцять п’ять років аж до виходу на пенсію в 1992-му я працював у «Сейнт-Джон Фишер» коледжі м. Рочестер, штат Нью-Йорк.

Після виходу на пенсію я почав співпрацювати з науковцями Інституту психології ім. Г. С. Костюка в Києві. Разом з ними зредагував і підготував до видання в Україні три книжки з галузі гуманістичної психології. Так само відредагував переклад з німецької мови та підготував до видання книгу Філіпа Лерша «Структура особи». 2019 р. я видав свою працю «Людинознавча психологія». Був обраний закордонним членом Національної академії педагогічних наук України і нею нагороджений медаллю Григорія Сковороди.

 


ЗАКІНЧЕННЯ

Мої студії психології під впливом праць Філіпа Лерша і Кар­ла Роджерса допомогли мені зрозуміти, що людське життя є нам не тільки даним, воно є нам заданим. І що завданням людини є жити й працювати не для своєї особистої користі, а для чогось більшого, ніж наше «Я». Знайти своє покликання в житті та відважно здійснювати його — таким є моє розуміння сенсу життя. У моєму випадку тим покликанням стала праця для психологічн

3 інших товарів в цій категорії: