Архипенко
Олександр Порфирович
-
30.05.1887 — 25.02.1964
|
Найвидатніший скульптор ХХ ст.,
один із основоположників кубізму в скульптурі.
Народився в Києві. У 1902–05 роках навчався в Київському художньому
училищі. 1906 р. — у Московському училищі живопису. 1908 р. — у Паризькій
мистецькій школі.
З 1923 р. оселився у США. Більшості його композицій
властива манера кубізму, конструктивізму та абстракціонізму. Творчість
О. Архипенка мала великий вплив на розвиток
модерністського мистецтва в Західній Європі та Америці.
Ряд творів, зокрема «Танок», серії жіночих портретів, портрети Т. Шевченка,
І. Франка, виконано в реалістичній манері. |
Бортнянський
Дмитро Степанович
-
орієнтовно 1751 (52) — 10.10.1825
|
Видатний композитор і диригент.
Народився у м. Глухові Сумської обл. У 1759–69 рр.
був співаком Петербурзької Придворної капели.
У 1769–79 рр. вдосконалював свою майстерність в Італії.
Автор 6 опер, зокрема «Креонт», «Алкід» і «Сокіл»,
камерно-інструментальних творів, хорових циклічних
концертів, кантати «Співець у стані руських воїнів»,
10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий
тип хорового концерту. |
Вернадський
Володимир Іванович
-
12.03.1863 — 6.01.1945
|
Природознавець-енциклопедист, геніальний мислитель,
який прагнув осягнути суть Всесвіту в цілому.
Його праці стали основою багатьох нових наук
та наукових напрямків: геохімії, біогеохімії, космохімії,
радіохімії, радіогеології, гідрогеології. Він створив десятки
наукових інститутів та наукових установ. Розробив учення про біосферу
та ноосферу, поєднавши таким чином
історію природи та людського розуму.
Один із засновників і перший президент Української
Академії наук. Засновник першої наукової бібліотеки
в Україні (нині названої його ім’ям). |
Дрогобич Юрій (Георгій)
(псевдонім Ю. Котермака)
-
орієнтовно 1450 — квітень 1494
|
Український вчений, астроном, астролог,
доктор медицини і філософії, перший з відомих
вітчизняних докторів медицини.
Народився в Дрогобичі. Ступінь доктора здобув
у Болонському університеті, де викладав астрономію
й медицину, 1481–82 рр. був ректором. Працював
також у Краківському університеті.
Перший український автор друкованої книги
«Прогностична оцінка поточного 1483 року»,
що вийшла латинською мовою в Римі. |
Засядько
Олександр Дмитрович
-
1779 — 8.06.1837, Харків
|
Видатний винахідник-артилерист, генерал-лейтенант.
Народився в с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської
губернії в сім’ї родовитого козака. Брав участь в італійському поході
Суворова, служив під командуванням Кутузова,
штурмував Ізмаїл. З 1815 р., продавши маєток під Одесою,
почав серйозні експерименти за власний кошт. Створив кілька типів бойових
порохових ракет і спеціальний
пусковий станок для стрільби ними, організував
виробництво ракет та розробив тактику їх застосування. Організував
і очолював Артилерійське училище,
пороховий завод та арсенал у С.-Петербурзі. |
Кондратюк
Юрій Васильович
-
21.06.1897, Полтава — поч. жовтня 1941 (42),
Козельський р-н Калузької обл.
|
Учений-винахідник. Навчався в Петербурзькому
політехнічному інституті. Незалежно від Ціолковського
розробляв основні проблеми космонавтики,
космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів.
Вивів основні рівняння польоту ракети, визначив енергетично найвигідніші
траєкторії, перший сформулював теорію
багатоступеневих ракет, запропонував використовувати
для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні
водневі сполуки. Завдяки його геніальній науковій праці
«Про завоювання міжпланетних просторів» стала можливою висадка американських
астронавтів на Місяць (1969 р.),
на зворотному боці якого ім’ям Кондратюка названо кратер. |
Миклухо-Маклай
(Миклуха-Маклай)
Микола Миколайович
-
17.07.1846 — 14.04.1888
|
Мандрівник, антрополог, етнограф, географ, дослідник
народів Південно-Східної Азії, Австралії, Океанії,
в тому числі папуасів північно-східного берега Гвінеї
(нині — берег Миклухо-Маклая).
1868 року закінчив Ієнський університет. Автор близько
160 наукових праць. Мандрував також Україною, досліджував фауну Криму,
Чорного моря. Виступав проти расизму
та колоніалізму.
Його батько — Микола Ілліч — народився 1818 р.
у Стародубі Чернігівської губернії, за походженням — запорозький козак.
Прадідові Степану було «пожалувано» дворянське звання — за героїзм
при взятті Очакова,
в російсько-турецькій війні. |
Остроградський
Михайло Васильович
-
24.09.1801, с. Пашенівка
Полтавської обл. — 1.01.1862, Полтава
|
Видатний математик. У 1817–20 рр. навчався в Харківському університеті.
Працював переважно у Франції та Росії.
Учень Лапласа, Ампера. Викладач Колегії Анрі ІV (Париж),
професор Петербурзького університету
та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН
(у віці 29 років). Член Американської та Італійської Академій наук.
Автор численних праць з математичного аналізу,
математичної фізики, теоретичної механіки. Світ знає
його дослідження з теорії чисел, алгебри, теорії
імовірностей та варіаційного числення.
Приятелював з Тарасом Шевченком. |
Пулюй
Іван Павлович
2.02.1845, с. Гримайлів
Тернопільської обл. — 31.01.1918, Прага
|
Видатний український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський
діяч, викладач австрійської Військової академії в Рієку, доцент Віденського
університету,
професор і ректор Празького політехнічного інституту,
автор близько 50 наукових праць українською, німецькою,
англійською мовами, насамперед із проблем
катодного випромінювання та Х-променів, які відкрив
за 13 років до Рентгена.
Зробив перший переклад українською мовою (разом
з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким) Псалтиря та Євангелія, виданих
1903 року Британським біблійним товариством. |
Сікорський
Ігор Іванович
-
25.05.1889 — 26.10.1972
|
Авіаконструктор і підприємець. Народився в Києві.
У 1908–12 р.р., навчаючись у Київському політехнічному інституті, спроектував
і побудував кілька вертольотів,
літаків-біпланів. 29 грудня 1911 року на літаку власної
конструкції С-6 встановив світовий рекорд швидкості.
Під його керівництвом побудовано перші у світі
багатомоторні літаки «Руський витязь», «Ілля Муромець» та ін.
1918 року емігрував до Франції, а 1919-го — до США,
де розробив оригінальні конструкції вертольотів,
які й принесли йому світову славу. |
Іван Федоров
(Іван Федорович Москвитін)
-
орієнтовно 1510 – 15.12.1583, Львів
|
Засновник книгодрукування в Росії й Україні. Разом
з П. Т. Мстиславцем керував державною друкарнею
в Москві, де вийшли перші точно датовані книги «Апостол» (1564) і два
видання «Часовника» (1565). Утік з Москви через переслідування релігійних
фанатиків. Деякий час працював у Білорусії, а з 1575-го — на Україні: в
с. Дермані
(тепер Устенське-Друге Рівненської обл.), у Львові, в Острозі. Видав
перші в Україні друковані книги — «Апостол» (1574)
і «Буквар» (1574), «Острозьку біблію» (1581). Відомий також як винахідник
багатоствольної мортири. |
Георгій Харпак
Лауреат Нобелівської премії
-
Нар. 1924 року
|
Батьківщина видатного фізика ХХ ст. — м. Дубровиця
на півночі нинішньої Рівненської обл. На початку
тридцятих років його родина емігрувала до Франції.
19-річний Георгій Харпак вступає до Руху Опору.
1944 — потрапив до фашистського
концентраційного табору. Вижив.
1947 — закінчив вищу гірничу школу. Навчаючись
у коледжі Де Франс, відвідував лекції відомого фізика
Ф. Жоліо-Кюрі. З 1959 року починає працювати в
Європейському центрі ядерних досліджень. За розроблення
детектора елементарних часток у 1992 році удостоєний
Нобелівської премії в галузі фізики. Член Французької
Академії наук, почесний доктор чотирьох університетів.
Знаний в Англії як Джордж Чарпак, у Франції — Жорж Шарпак. |
|
|
